Великодня писанка

КАЗОЧКА ПРО ПИСАНКУ

Залишивши гніздечко, покотилось яєчко... Та котилось воно недалечко.
Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.
- Мамо, он яєчко по стежинці котиться, - сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колір?
- Біле, як сніг, - сказала квочка.
- А сніг який? - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили.
- Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.
Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати. Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.
Курчатка у веселочки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком - і покотилася писанка зеленим подвір’ячком.
Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували.
І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь.
І проказала Наталочка:
- Христос Воскрес!

Андрій М'ястківський