До 10 років
Дитина уже зможе прибрати за собою, стежити за власним виглядом, виносити сміття, ходити за покупками, мити посуд і навіть зварити макарони чи кашу.
Проте не завжди так легко підштовхнути дитину до хатньої роботи, тому пропонуємо кілька правил, які дозволять навчити дитину порядку та не відіб’ють бажання займатися домашніми справами.
Власний приклад. Чи добре це, чи погано, але першим вчителями завжди є батьки. Оскільки дитина левову частку часу проводить вдома з родиною, то саме батьки є для неї прикладом, і малюк намагається наслідувати їх. Тому, якщо ви хочете змусити дитину прибрати іграшки, а самі розкидаєте речі по квартирі, не сподівайтесь, що дитина виконуватиме ваші прохання. Чудово, якщо ви підтримуєте порядок вдома і до прибирання залучені усі члени родини рівноцінно. Тоді малюк сам схоче взяти участь у цій «сімейній акції»
Спершу навчання. Перед тим, як попросити дитину допомогти, спершу навчіть її. Покажіть, як правильно мити посуд, як користуватись пилососом чи скільки води лити у квітку. Тоді малюк зможе робити все правильно.
Постійність. Щоразу у дитини повинен бути перелік справ, які а нею закріплені. Це не обов’язково одна і та ж сама робота. Час від часу змінюйте види завдань, але пам’ятайте, що потрібно завжди мати якесь завдання, щоб не втрачати інтерес до хатньої роботи. Нехай дитина сама вибирає щотижня, що робитиме.
Похвала. Не забувайте похвалити малюка навіть за найменшу допомогу. Дитина любить почувати себе потрібною. І якщо в неї виходитиме щось, то вона ще більше зацікавиться в тому чи іншому виді праці.
Заохочення і покарання. Потрібно заохочувати малюка до роботи. Але не обов’язково це робити іграшками чи солодощами. Можна запропонувати дитині подивитися ще один мультфільм чи погуляти довше, мотивуючи це тим, що вдвох ви швидше впораєтесь з роботою і залишиться більше часу на дозвілля. Але головне, хатні завдання – це не покарання, це обов’язок. Якщо ж малюк відмовляється виконувати хатні обов’язки, заохочуйте його. Для прикладу, запропонуйте змагання, хто швидше поскладає іграшки в коробку. Хто програє – присідає 10 разів. Але пам’ятайте – ви і малюк рівні. Тому, якщо не виконуєте своїх зобов’язань, дитина має право змусити вас поприсідати.
Читання. Поштовхом для дитини активуватися можуть стати казки та різні історії, де описується як діти допомагали батькам у господарстві («Попелюшка», «Пані Метелиця», «Дванадцять місяців»).
Гра. Діти сприймають хатні обов’язки спершу як гру, і лише в шкільному віці починають усвідомлювати потребу у прибиранні тощо. Тому і потрібно ставитись до домашніх завдань як до гри. Катайте дитину на пилососі, вкладайте спати іграшки тощо. Коли оголошуєте час прибирання, говоріть це радісно, використовуйте віршики чи пісеньки. Але зважайте на настрій дитини, якщо він поганий, краще відкласти хатні обов’язки.
Власність. Кожна дитина повинна мати власний куточок, особисті речі, за які несе відповідальність. Це може бути іграшка, власна поличка з одягом чи ціла кімната. Нехай малюк сам порядкує зі своїми речами. А батькам не слід влаштовувати генеральне прибирання у кімнаті дитини без її відома. Ви лише спрямовуйте дитину, показуйте, як правильно класти речі в шафу, щоб було зручно тощо.
Хатні обов’язки дисциплінують малюка. Це допоможе йому краще концентруватися і спростить виконання шкільних завдань
Спершу навчання. Перед тим, як попросити дитину допомогти, спершу навчіть її. Покажіть, як правильно мити посуд, як користуватись пилососом чи скільки води лити у квітку. Тоді малюк зможе робити все правильно.
Постійність. Щоразу у дитини повинен бути перелік справ, які а нею закріплені. Це не обов’язково одна і та ж сама робота. Час від часу змінюйте види завдань, але пам’ятайте, що потрібно завжди мати якесь завдання, щоб не втрачати інтерес до хатньої роботи. Нехай дитина сама вибирає щотижня, що робитиме.
Похвала. Не забувайте похвалити малюка навіть за найменшу допомогу. Дитина любить почувати себе потрібною. І якщо в неї виходитиме щось, то вона ще більше зацікавиться в тому чи іншому виді праці.
Заохочення і покарання. Потрібно заохочувати малюка до роботи. Але не обов’язково це робити іграшками чи солодощами. Можна запропонувати дитині подивитися ще один мультфільм чи погуляти довше, мотивуючи це тим, що вдвох ви швидше впораєтесь з роботою і залишиться більше часу на дозвілля. Але головне, хатні завдання – це не покарання, це обов’язок. Якщо ж малюк відмовляється виконувати хатні обов’язки, заохочуйте його. Для прикладу, запропонуйте змагання, хто швидше поскладає іграшки в коробку. Хто програє – присідає 10 разів. Але пам’ятайте – ви і малюк рівні. Тому, якщо не виконуєте своїх зобов’язань, дитина має право змусити вас поприсідати.
Читання. Поштовхом для дитини активуватися можуть стати казки та різні історії, де описується як діти допомагали батькам у господарстві («Попелюшка», «Пані Метелиця», «Дванадцять місяців»).
Гра. Діти сприймають хатні обов’язки спершу як гру, і лише в шкільному віці починають усвідомлювати потребу у прибиранні тощо. Тому і потрібно ставитись до домашніх завдань як до гри. Катайте дитину на пилососі, вкладайте спати іграшки тощо. Коли оголошуєте час прибирання, говоріть це радісно, використовуйте віршики чи пісеньки. Але зважайте на настрій дитини, якщо він поганий, краще відкласти хатні обов’язки.
Власність. Кожна дитина повинна мати власний куточок, особисті речі, за які несе відповідальність. Це може бути іграшка, власна поличка з одягом чи ціла кімната. Нехай малюк сам порядкує зі своїми речами. А батькам не слід влаштовувати генеральне прибирання у кімнаті дитини без її відома. Ви лише спрямовуйте дитину, показуйте, як правильно класти речі в шафу, щоб було зручно тощо.
Хатні обов’язки дисциплінують малюка. Це допоможе йому краще концентруватися і спростить виконання шкільних завдань
Немає коментарів:
Дописати коментар